ЧОРНОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має чорні крила. Летить ворон чорнокрилий (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 57); Чорнокрилі, білогруді щебетухи [ластівки] своїми піснями звеселяють доярок, і дівчата гордяться, що в них така весела ферма (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 68); * Образно. Нехай у діда п’яного, Наума, Його зловісна, чорнокрила дума, Що хилиться від неї голова, Зросте, злетить, як туча громова, І вдарить… (Максим Рильський, II, 1956, 85); Зав’яжіть мені хусткою очі, — все одно я зумію знайти і в пітьмі чорнокрилої ночі всі провулки, двори і мости (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 18).
ЧОРНОКРИЛИЙ
Тлумачення слова