ЧОРНОКРИ́ЛЕЦЬ, льця, чол., поет. Чорнокрилий птах. Орли-чорнокрильці літають, Клекотом звіра на кістки скликають (Панас Мирний, V, 1955, 264); — Коли бусел-коханець прилетів на луг, його великим колом оточило пташине товариство й щось почало вичитувати своїм клекотом. Шарпнувся коханець в один бік, в другий, але навкруги нього, мов сторожа, стояли похмурі чорнокрильці. І притихнув він, знітився, а товариство творить над ним свій суд (Михайло Стельмах, I, 1962, 476).
ЧОРНОКРИЛЕЦЬ
Тлумачення слова