ЧОРНОКО́РИЙ, а, е. Який має чорну кору, оболонку. Обабіч, між чорнокорими берестами і голубою грабиною, рожевіють обрідкуваті березняки, неясним весняним туманом губляться в глибині дібров (Михайло Стельмах, I, 1962, 34); І гроза під вітрами, і дуб чорнокорий на ниві, Все забуте з дитинства — цвітком виграє (Андрій Малишко, Листи.., 1961, 36).
ЧОРНОКОРИЙ
Тлумачення слова