ЧОРНОКНИ́ЖНИЙ, а, е, заст. Пов’язаний з чорнокнижництвом; чаклунський. Тремтячий карлик за сідлом Не смів дихнуть, ворушився І чорнокнижним язиком Старанно демонам молився (Пушкін, Руслан і Людм., перекл. Терещенка, 1949, 82).
ЧОРНОКНИЖНИЙ
Тлумачення слова