ЧО́ПИК, а, чол. Зменш. до чіп1 1. Нове Пивце шуміло і мурчало, Що, бач, під чопиком йому душненько стало (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 186); Люда вмивалася біля мідного позеленілого вмивальника, в якому треба було натиснути знизу на чопик, щоб полилася вода (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 452).
ЧОПИК
Тлумачення слова