ЧОПО́К, пка, чол. Зменш. до чіп1 1. Чопок вилетів, і горілка витекла на підлогу (Натан Рибак, На світанку, 1940, 73). ♦ П’яний, як чопок — те саме, що П’яний, як чіп (див. чіп 1). П’яний, як чопок (Номис, 1864, № 230).