ЧОЛОВІ́ЧИЩЕ, а, чол. Збільш. до чоловік. Третього дня перед полуднем чоловічище здалеку горлає: — Хлопче, ще тоті вівці живі? Скоро щоб порізані були, бо я зголоднів! (Три золоті слова, 1968, 18); — Добрий чоловічище той Юдка, — говорили про нього бориславські господарі (Іван Франко, II, 1950, 217).
ЧОЛОВІЧИЩЕ
Тлумачення слова