ЧОЛО́МКАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням чоломкатися. — О куме, — каже той, — хіба так чоломкаються?.. Отако-о! — придавив йому [руку] ще й посіпав. — Ет, — аж лоб зморщив Кирило, — без діла мені чоломкання те (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 32); Ярмаркування почалося із зустрічей і чоломкання з ріднею, свояцтвом та знайомими (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 77).
ЧОЛОМКАННЯ
Тлумачення слова