ЧОХЛА, и, жін., розм. Те саме, що манжета 1. Іде козак улицею, чохлами махає (Словник Грінченка); Хороша була та Катря.. Плахта на їй шовкова, .. сорочка тонесенька, вишивана до самих чохол… (Марко Вовчок, I, 1955, 182); Перед ним опинилася маленька жінка у довгій чорній спідниці і білій кофточці, з сірими чохлами нарукавників по лікті (Натан Рибак, Час, 1960, 317).
ЧОХЛА
Тлумачення слова