ЧОБОТА́Р, я, чол.
1. Майстер, який шиє і ремонтує чоботи та інші види взуття; швець. Вона зросла на селі, її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було (Борис Грінченко, I, 1963, 262); Одягнувшись у все нове, Віктор біг з кравецької майстерні до чоботарів (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 192).
2. розм. Те саме, що шилодзьобка.