ЧОБІТКИ, ів, мн. (одн. чобіток, тка, чол.). Зменш. до чоботи. Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (Степан Васильченко, I, 1959, 210); Кравцов з хвацьким виглядом вояки стояв у розвалькуватій позі, трохи відставивши вперед праву ногу в низенькому.. чобітку (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 94).
♦ Підгортати (підгорнути) під чобіток див. підгортати.
ЧОБІТКИ
Тлумачення слова