ЧІПЛЯ́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням чіпляти 1. Мишуня подумав, що Семен Ларивонович радитиметься з ним про технічні вдосконалення щодо чіпляння сівалок та плугів (Юрій Яновський, II, 1954, 135).
2. перен., розм. Настирливе приставання, прискіпування. — Я знаю, чого ти оглядаєшся, чого ти вагаєшся… Є кілька причин: перша — Ніна, друга — моє оте чіпляння до тебе в лісі (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 109); Перед початком свята по залі ходили наглядачі, перевіряли: не лише як зодягнені учні, який назовні вигляд мають, але і те, в якому настрої учень зайшов до зали.. Не обійшлося без задиркуватого чіпляння, зауважень (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 117).