ЧІ́ЧКА, и, жін., діал. Квітка. На дорогах продиралась між камінням трава, а на узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 20); * У порівняннях. — Сей хлопчик був мій одинак… три роки мав… як чічка… (Іван Франко, VII, 1951, 294); Все зелене доокола.. А на тлі цього зеленого моря, мрійних контурів далеких верхів, мов рухливі чічки барвисті, посіялися гуцули й гуцулки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 63).
ЧІЧКА
Тлумачення слова