УЙ • Словник Української мови СУМ 11

УЙТИ

SUM11 — Fri, 22 Sep 2023 05:06:24 +0000

УЙТИ́ див. уходити 3.

Запис УЙТИ спершу з'явиться на Словник Української мови СУМ 11.

УЙНЯТИСЯ

SUM11 — Fri, 22 Sep 2023 05:06:23 +0000

УЙНЯ́ТИСЯ див. уйматися.

Запис УЙНЯТИСЯ спершу з'явиться на Словник Української мови СУМ 11.

УЙНЯТИ

SUM11 — Fri, 22 Sep 2023 05:06:21 +0000

УЙНЯ́ТИ див. уймати.

Запис УЙНЯТИ спершу з'явиться на Словник Української мови СУМ 11.

УЙМАТИСЯ

SUM11 — Fri, 22 Sep 2023 05:06:20 +0000

УЙМА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., УЙНЯ́ТИСЯ, уймуся, уймешся, док., діал.

1. за ким — чим. Заступатися (у 1 знач.). [Пасічна:] Ніхто за нами [біднотою] на світочку божім не уйметься (Іван Франко, IX, 1952, 172).

2. Зменшуватися. Краньцовська дожидала, аж сльота трохи уйметься (Лесь Мартович, Тв., 1954, 427).

Запис УЙМАТИСЯ спершу з'явиться на Словник Української мови СУМ 11.

УЙМАТИ

SUM11 — Fri, 22 Sep 2023 05:06:19 +0000

УЙМА́ТИ, аю, аєш, недок., УЙНЯ́ТИ, уйму, уймеш, док., перех., діал. Зменшувати що-небудь, робити не таким помітним, відчутним. Дрібні риси лиця,.. буйне волосся уймали їй [Пазі] літ (Лесь Мартович, Тв., 1954, 346); Хай плещуть хвилями пісень моїх слова, Хай кожна рима рани обмива, Хай кожний спів уйма народний біль… (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 67); Клопоти передсвяточні уйняли трохи неспокою Марусі: не було часу (Гнат Хоткевич, II, 1966, 34);
// Віднімати, відбирати. Козакові мову уймало не тільки зворушення зустрічі,.. але і… страх перед коханою (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 322).
Уймати честі кому — принижувати кого-небудь; порочити. [Руфін:] Прісцілла чесна, батьку, їй честі не уймай (Леся Українка, II, 1951, 457).

Запис УЙМАТИ спершу з'явиться на Словник Української мови СУМ 11.

УЙГУРСЬКИЙ

SUM11 — Fri, 22 Sep 2023 05:06:18 +0000

УЙГУ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до уйгури. Уйгурська мова.

Запис УЙГУРСЬКИЙ спершу з'явиться на Словник Української мови СУМ 11.

УЙГУРКА

SUM11 — Fri, 22 Sep 2023 05:06:16 +0000

УЙГУ́РКА див. уйгури.

Запис УЙГУРКА спершу з'явиться на Словник Української мови СУМ 11.

УЙГУРИ

SUM11 — Fri, 22 Sep 2023 05:06:15 +0000

УЙГУ́РИ, ів, мн. (одн. уйгур, а, чол.; уйгурка, и, жін.). Народність, що становить основне населення деяких західних районів Китаю, а також живе на території Казахської, Киргизької і Узбецької радянських соціалістичних республік.

Запис УЙГУРИ спершу з'явиться на Словник Української мови СУМ 11.

УЙГУР

SUM11 — Fri, 22 Sep 2023 05:06:14 +0000

УЙГУ́Р див. уйгури.

Запис УЙГУР спершу з'явиться на Словник Української мови СУМ 11.