БИСТРОУ́МНИЙ, а, е. Який відзначається здатністю швидко схоплювати розумом, розуміти; бистрий на розум; кмітливий. Нарешті Сельм і Тур обрали мага, Людину бистроумну, красномовну (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 198); — І гніватись на нього? Та за що?.. Що бистроумний? Хитрий? (Ольга Кобилянська, I, 1956, 77).
БИСТРОУМНИЙ
Тлумачення слова