БИСТРОПЛИННИЙ

БИСТРОПЛИ́ННИЙ, а, е. Який швидко плине, летить, тече. Ловив [Кирило] нещирість і чув знеохоту, що блукала у ньому, як тінь бистроплинної хмарки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 211); Замріялась дівчина, в думках понеслася, мов на хвилях бистроплинної річки (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 87);
//  Який швидко проходить, минає; скороминущий. Для нього [Антона] не було різниці між дійсністю й сном .. Хіба життя не бистроплинний сон, а сон не життя? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 287); Одна нам показана доля — не даром прожить бистроплинні високі літа (Степан Крижанівський, Гори.., 1946, 99).