БИСТРОНО́ГИЙ, а, е. Який швидко ходить, бігає; легкий на ходу, прудкий. Кричить він услід їм [татарам] і пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком… (Панас Мирний, II, 1954, 118); А бистроногі хлопчаки Зайчат ганяють в кручі (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 191).
БИСТРОНОГИЙ
Тлумачення слова