БИ́СА́ГИ, БЕСАГИ, ів, мн., діал. Подвійна торба; сакви. Готовились [тухольці].., складаючи в невеличкі дорожні бисаги печене м’ясо, паляниці, сир (Іван Франко, VI, 1951, 10); Наймити повні бесаги колачів на возі примістили (Марко Черемшина, Тв., 1960, 200).
БИСАГИ
Тлумачення слова