БИНТ, а, чол. Стрічка з марлі або з іншої тканини для перев’язування ран і т. ін. Вчора зробили мені пов’язку не гіпсову, а просто з крохмального бинта (Леся Українка, V, 1956, 261); Поранена рука його була сповита великим бинтом, і він тримав її на грудях, наче сонне дитя (Олександр Довженко, I, 1958, 189).
БИНТ
Тлумачення слова