БИ́НДОЧКА, и, жін., діал. Зменш. до би́нда. Угорі, під хмарами, гуде літак.. Це розвідувач. Біплан з білими биндочками на крилах (Микола Трублаїні, I, 1955, 54); Срібляста биндочка Прута кривульками порізала зелені береги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 196).
БИНДОЧКА
Тлумачення слова