БИНДЮГ

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. Б
  3. БИ
  4. БИНДЮГ
Тлумачення слова

БИНДЮ́Г, БЕНДЮ́Г, а, чол., розм. Кінь-ломовик. Торохтить.. по бруку військова гарба, парою биндюгів запряжена (Степан Васильченко, II, 1959, 209).