БИЛИ́НОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до билинка. Годі ж тобі, билиночко, колихатися (Українські народні ліричні пісні, 1958, 283); Ходили нині до Кучук-Узеню.. Ні билиночки. Голо (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 146); * У порівняннях. Ой одна я, одна, Як билиночка в полі (Тарас Шевченко, I, 1951, 380).
БИЛИНОЧКА
Тлумачення слова