БИ́ЛЛЯ, я, сер. Збірн. до билина 1; трава. І наче лежить [Давид] у борозні край битого шляху, а над ним в облогу, з дикого поля над борозною, гойдається билля дике, стиха шелестить (Андрій Головко, II, 1957, 23).
БИЛЛЯ
Тлумачення слова
БИ́ЛЛЯ, я, сер. Збірн. до билина 1; трава. І наче лежить [Давид] у борозні край битого шляху, а над ним в облогу, з дикого поля над борозною, гойдається билля дике, стиха шелестить (Андрій Головко, II, 1957, 23).