БУ́ЗИМОК, мка, чол. Однорічне теля; назимок. — Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 143); Невеликий статечний пастушок з гідністю погнав дві корови, телицю та бузимки (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 664).
БУЗИМОК
Тлумачення слова