БУЗКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до бузок. Добре йому впали у пам’яті.. І той вечір весни молодої, і навіть та квіточка бузкова (Марко Вовчок, I, 1955, 148); Сидить Ольга на лавочці під бузковим кущем (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 677).
2. Такого кольору, як квіти бузку; ясно-ліловий. Горять, міняться на очах сині, зелені, бузкові, оранжеві й бурштинові легкі осяйні хмарини (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 5).