БУ́ТО́Н, а, чол. Пуп’янок квітки. Пробиваючи густий настил почорнілих за зиму опалих голок, з’явились перші голубі проліски, тягнучись до сонця своїми опуклими бутонами (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 33); * У порівняннях. Вона розцвітала, як бутон на сонці (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 27).
БУТОН
Тлумачення слова