БУ́ТНИЙ, а, е, діал. Пихатий, чванькуватий. Вона була горда і бутна, і її гнало, мов орла, вивинутися у висоту, і за те лежить тепер із розтрісканими крилами і ледве дише! (Ольга Кобилянська, I, 1956, 364); Вони [пани] на нього звисока гляділи й жартами бутними Принижували бідака (Іван Франко, X, 1954, 283).
БУТНИЙ
Тлумачення слова