БУ́РИЙ, а, е. Темно-коричневий із сіруватим або червонуватим відтінком. Бурою гадюкою в’ється по степу шлях битий (Панас Мирний, IV, 1955, 321); Бура перекопська рівнина лежить між морями, як величезний, вигорілий на сонці полігон (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 64).
♦ Буре вугілля див. вугілля.
БУРИЙ
Тлумачення слова