БУРУВАТИ, ус, недок., рідко. Шумно клекотати; бурлити. Де по весні вода бурус, там буде яма (Словник Грінченка); * Образно. Крик перекидався з вулиці на вулицю, і за якийсь час бурувало вже все містечко (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 165); Все навкруги бурувало життям і щастям (Олесь Гончар, III, 1959, 73).
БУРУВАТИ
Тлумачення слова