БУРУНДУ́К, а, чол. Дрібний звірок-гризун з родини білячих, що має вздовж спини п’ять чорних смуг на жовто-вохристому фоні. У своїй норі міцно спав бурундук (Микола Трублаїні, I, 1955, 80).
БУРУНДУК
Тлумачення слова
БУРУНДУ́К, а, чол. Дрібний звірок-гризун з родини білячих, що має вздовж спини п’ять чорних смуг на жовто-вохристому фоні. У своїй норі міцно спав бурундук (Микола Трублаїні, I, 1955, 80).