БУРТ, у, чол.
1. Велика купа (картоплі, буряків, зерна, гною та ін.). По півкілометра бурти картоплі, Овець отари, табунами гуси Гуляють на просторах Білорусі (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 105); При вивезенні гною восени і зимою його складають в полі в бурти і прикривають землею (Колгоспник України, 12, 1956, 2); На току лежали великі бурти зерна (Радянська Україна, 18.IX 1956, 2).
2. Невеликий горбок, насип, підвищення.