БУРШТИ́Н, у, чол. Те саме, що янтар. Хрестів усяких, дукатів.., бурштинів разками… та чого у неї не було! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 313); Блимали нанизані на ремінці персні і обручки, палали жаровнями миски шліфованих, але не оправлених бурштинів, коралів, рубінів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 127); * У порівняннях. Чиста рідина світиться проти свічки, як бурштин, золотистими переливами (Петро Колесник, Терен.., 1959, 333).
БУРШТИН
Тлумачення слова