БУРОВИЙ

БУРОВИ́Й, а, е. Стос. до буріння; признач. для нього. Йдемо, а за нами ростуть по трасі бурові вишки (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 8);
//  Який працює на бурінні. Буровий майстер.