БУРНУ́С, а, чол., заст. Просторе жіноче пальто з широкими рукавами. Вони [панни] були позавірчувані в шуби, в бурнуси, в кохти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 70);
// Рід плаща або накидки. А та стоїть собі під тином Та вовну білую пряде На той бурнус йому святешний (Тарас Шевченко, II, 1953, 306).
БУРНУС
Тлумачення слова