БУРКУН 1, а, чол. Те саме, що буркотун. У запічку буркун бурчить (Словник Грінченка); [Химка:] Я вам не пара… У мене є свій буркун дома (Панас Мирний, V, 1955, 229); Він скоріше нагадував собі генерала у відставці, буркуна, невдоволеного і примхливого (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 140).
БУРКУН 2, у, чол. (Melitolus, Adans.). Трав’яниста кормова і медоносна рослина з трійчастим вузьким листям і довгими китицями дрібних квіток. На піщаних площах вирощують буркун і з гектара одержують до 300 центнерів зеленої маси (Хлібороб України, 1, 1963, 16); Квітли жовтим цвітом буркуни (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 81).