БУРЯ́К, а, чол.
1. Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. Коло кожного рядка молодиць стояв «наставник». Він пантрував, щоб сапальниці не лінувались та добре обгортали землею кожний буряк (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 58); При правильній сівбі однонасінних буряків рослини розподіляються в рядках рівномірно (Колгоспник України, 4, 1957, 23).
2. Корінь цієї рослини, що вживається як їжа і корм для худоби, а також є сировиною для промисловості. Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків (Нечуй-Левицький, II, 1956, 283); Кращими коренеплодами є кормові напівцукрові буряки, морква (Свинарство, 1956, 290); * У порівняннях. Молодиця почервоніла, наче буряк, гнівні іскорки заграли у запалих очах (Панас Мирний, III, 1954, 309).
♦ Наздогад буряків [, щоб дали капусти] див. наздогад.