БУРЯЧО́К, чка, чол. Зменш.-пестл. до буряк. Усі їли мовчки. Шестірний цідив юшечку, одгортав бурячки, цибулю, кріп (Панас Мирний, I, 1954, 334); Кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 15).
БУРЯЧОК
Тлумачення слова