БУРА́ВЧИК, а, чол., рідко. Зменш. до бурав; свердлик. Для свердління невеликих отворів користуються буравчиками (Столярно-будівельна справа, 1957, 98); * У порівняннях. Розумні очі [господаря] впиваються, мов гострі буравчики, у відвідувача (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 84).
БУРАВЧИК
Тлумачення слова