БУКОВИ́НЦІ, ів, мн. (одн. буковинець, нця, чол.; буковинка, и, жін.). Жителі, уродженці Буковини. Привітним буковинцям я завжди готова служити словом і ділом (Леся Українка, V, 1956, 368); І першим дарунком бійцям на кордоні — Несли буковинці букети червоні (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 27).
БУКОВИНЦІ
Тлумачення слова