БУ́ЙВІЛ, вола, чол. Велика свійська тварина — рід бика. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (Олекса Стороженко, I, 1957, 77); Чорні, важкі буйволи, ліниво ремигаючи, лежали в загородах у теплій багнюці (Олесь Гончар, I, 1954, 82);
// лайл. Про людину. — Хто просив пана втручатися? — з люттю обернувся Манцевич. — Я б і сам упорався з цим буйволом [Андрієм] (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 110).
БУЙВІЛ
Тлумачення слова