БУГИЛА́, рідше БОГИЛА́, и́, жін., бот. (Anthriscus). Трав’яниста рослина з родини зонтичних із солодким стеблом. І твій барвіночок хрещатий Заріс богилою (Тарас Шевченко, I, 1951, 384); А на другий день у бур’яні Шевченко будує з бугили та коров’яків курінь (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 193).
БУГИЛА
Тлумачення слова