БУГОРО́К, рка, чол., рідко. Зменш. до бугор. Ось уже довга тінь від очерету протяглася вподовж озера, добирається до бугорка, де грають хлопці (Панас Мирний, IV, 1955, 24); Серед яскравої зелені виднівся свіжий бугорок землі (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 81).
БУГОРОК
Тлумачення слова