БУДИТИСЯ, буджуся, будишся, недок.
1. Прокидатися від сну, переставати спати. Коли був добре п’яний, він [Іван] спав твердіше і не будився при її [Ґанки] окриках (Іван Франко, I, 1955, 92); Ольга бачила сни, від яких будилася вся облита потом (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 22).
2. перен. Виникати, з’являтися, поставати. [Принцеса:] Нова вступає в душу сила, одвага в серці будиться, як гляну на се нове життя (Леся Українка, II, 1951, 214).