БУ́ДУЧИЙ, а, е, рідко. Який буде згодом, настане в майбутньому; майбутній. Таке було життя будучого мільйонера Германа Гольдкремера аж до десятого року (Іван Франко, V, 1951, 190); Цілую міцно вас обох і вітаю всіх будучих «світил», яких знаю (Леся Українка, V, 1956, 406);
// у знач. ім. будуче, чого, сер. Будучність, майбутнє. Досі у мене не було ні одного потішаючого вигляду на будуче (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 163).
БУДУЧИЙ
Тлумачення слова