БУДЯ́ЧЧЯ, я, сер. Збірн. до будяк. Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя (Іван Франко, XIII, 1954, 305); Він помчав миттю, як вихор. Навіть не шляхом, а навпростець до гайка. По будяччю й по стернях (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 208).
БУДЯЧЧЯ
Тлумачення слова