БУБОТІ́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням буботіти і звуки, утворювані цією дією. Оришка вешталась по кухні, Кирило стояв в кутку перед образами і вголос молився. То його глухе буботіння доходило до Христі (Панас Мирний, III, 1954, 341).
БУБОТІННЯ
Тлумачення слова