БУБОНЕ́ЦЬ, нця, чол. Брязкальце, що має форму порожньої металевої кульки з шматочками металу всередині. Помчали коні, мов навіжені, гримлячи бубонцями (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 243).
БУБОНЕЦЬ
Тлумачення слова
БУБОНЕ́ЦЬ, нця, чол. Брязкальце, що має форму порожньої металевої кульки з шматочками металу всередині. Помчали коні, мов навіжені, гримлячи бубонцями (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 243).