БУБНІТИ 1, ню, ни́ш, недок. Те саме, що бубоніти 1, 3. За дверима асистентської все бубніли два голоси, перебиваючи один одного (Юрій Смолич, I, 1958, 275); Через тиждень у дворі і в Отецька весілля було: музики бубніли, чарки дзвеніли (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 49).
БУБНІТИ 2, їє, діал. Набрякати, бубнявіти. Бубніє пашня, як надворі мокро (Словник Грінченка).