БРИ́ЗКАННЯ, я, сер. Дія за значенням бризкати. Опанас положив хлопця на траву і почав бризкати на нього водою. Те бризкання відживило Санька, і він розплющив очі (Борис Грінченко, I, 1963, 365); * Образно. — Змалилась, ніяк не награєшся, дівуля, — казав лікар, потай милуючись донькою, її здоров’ям, свіжим бризканням молодої енергії (Олесь Гончар, Земля.., 1947, 23).
БРИЗКАННЯ
Тлумачення слова