БРИ́ЖИТИСЯ, иться, недок.
1. Укриватися брижами, утворювати дрібні хвилі. Вряди-годи по ній [воді] пропливе запізнілий човен, і вона соромливо брижиться (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 158); Затока злегка брижиться від теплого південного вітру (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 274).
2. Укриватися зморшками, складками. Лоб [Леонтія] дрібненько брижиться над руденькими бровами (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 259).